ЧАС...

Час, час... час... Минає, біжить, котиться. . .
Котрий тиждень у мене нема навіть вільного вечора. Тобто такого, щоб я нікуди не "біг" не їхав, не мав справ, зустрічей і т.п. Кожного вечора, після роботи, є якісь пригоди. А тепер я ще пристосувався перед роботою проводити робочі зустрічі. Ніколи не думав що буду жити таким життям. Вихідні - і ті уже також "розписані". Два дні відпочинку - один з яких доведеться провести в дорозі (якщо скласти час, який за два дні буду в дорозі).
... колись читав в одній художній книжці про те як живуть менеджери в США, вірніше про їх час і як вони проживають день - суцільний хаос, шалений ритм, антидепресанти, снодійне, море інформації, мінімум їжі. Тоді мене це дивувало. Зараз уже ні. (я не менеджер, але чомусь згадується, власне таке порівняння)

Звичайно, можна сказати, що я сам собі обираю такий стиль і тому подібне. Так напевне і є. Бо ще важче - це апатія і бездіяльність. Зле мені, коли є час і не знаю куди подітися, чомусь врізалося в пам`ять: "Вулиці - коханки самотніх чоловіків". Може тому що не спішу "додому", а надаю перевагу пішій прогулці по вуличках - щоб час пройшов... і не сидіти ще "дома" на самоті.
Часу бракує на те, щоб впорядкувати деякі свої справи. Навіть просто зібратися з думками і щось приємне і гарне в своєму блозі написати. Ось так.
Кажуть є таке чи то присляв`я, чи прокляття "щоб ти жив в період змін!" (не пригадую точного перекладу)
Рух, час, зміни - вони бувають різні. І приносять не завжди однакові новини.
Здається що та "чорна полоса" якось занадто затягнулася і весь час живу передчуттям того що от-от все зміниться на краще, все стане на свої місця. Але постійно промелькає думка "напевне ще не час..."

Нарешті

Нарешті і я знайшов час... і місце.
Ідея така давно жила в ... голові. Створити щось схоже. Не хотілося щоб то був сухий щоденник. І чесно кажучи не було кому, крім мене, його читати та коментувати.
... Деколи в голові крутиться багато думок (як, наприклад, цей текст що набираю зараз... - його якось "зібрав до купи" йдучи пішки кудись...) але з часом вони або забуваються, або губляться, а інші втрачають свою актуальність. Тому я "дозрів" до ведення такого варіанту "щоденника". Бо, в принципі, тут є все що я хотів бачити і це досить зручно (з певних моїх міркувань)
Попереджу зразу, буде багато "дужок" і відступів у них. Пишу я "важко" - тобто читати мої опуси досить нелегко. Часто відступаю від теми, хоча стараюся контролювати цей процес. Буде багато трикрапок "філософських відступів" і т.п.
Якщо ви вже читаєте цей текст, то значить уже знаєте про мене досить багато. Думаю тут дізнаєтесь ще більше про мене та моє життя (хотів написати "життя", але передумав :) )
Ага, чому "Війна"? Напевне тому що я є таким . Легко мені нічого не дається, все доводиться "завойовувати". Про це можна сперечатися, але напевне я таким і залишуся - зі схильністю ускладнювати собі життя.
Далі буде...